- БІЗНЕС В ПОЛЬЩІ -
Сталкінг (нав’язливе переслідування) – підстави, докази та кримінальна процедура
Сталкінг - це нав'язливе переслідування іншої особи або її близької особи, яке з огляду на обставини викликає обґрунтоване почуття загрози, приниження чи страждання або істотно порушує приватність потерпілого. Саме так його описує ст. 190a КК Польщі [1]. На практиці сталкінг може охоплювати як приватні дії, так і ситуації, що виникають у професійному середовищі: переслідування працівника, члена правління, партнера, журналіста, викривача, контрагента або особи, яка бере участь у судовому спорі.
Справи про нав'язливе переслідування потребують зваженої оцінки фактів. Не кожна небажана поведінка є злочином. Ключове значення мають повторюваність, інтенсивність, контекст і вплив поведінки винної особи на потерпілого. У бізнесових справах додатково важливими є репутація, безпека організації, трудові відносини та ризик ескалації конфлікту.
Сталкінг і нав'язливе переслідування - підстави за ст. 190a КК Польщі
Підставою кримінальної відповідальності є ст. 190a КК Польщі, тобто стаття 190a Кримінального кодексу Польщі. Норма охоплює кілька типів поведінки. Найчастіше аналізується ст. 190a § 1 КК Польщі, що стосується нав'язливого переслідування. Відповідальність може настати, якщо одночасно наявні такі елементи:
- дії, спрямовані проти конкретної особи або її близької особи,
- нав'язливість, тобто повторюваність, тривалість або особлива інтенсивність поведінки,
- наслідок для потерпілого: обґрунтоване почуття загрози, приниження чи страждання або істотне порушення приватності,
- зв'язок між поведінкою винної особи та наслідком, який оцінюється з урахуванням обставин справи.
Нав'язливе переслідування може набувати різних форм: численні телефонні дзвінки, повідомлення, навідування на робоче місце або за місцем проживання, стеження, публікація матеріалів в інтернеті, створення фальшивих профілів, контактування з родиною, клієнтами або роботодавцем потерпілого. У корпоративному контексті часто трапляються також дії, які зовні виглядають як «пов'язані зі справою», наприклад тиск на свідків, переслідування колишніх працівників або використання службових каналів для приватної ескалації конфлікту.
Окремо ст. 190a § 2 КК Польщі криміналізує видавання себе за іншу особу з використанням її зображення, персональних даних або інших ідентифікаційних даних, якщо метою є заподіяння майнової чи особистої шкоди [1]. Це може стосуватися фальшивих акаунтів у соціальних мережах, підміни особи в електронному листуванні або використання даних працівника компанії у відносинах із контрагентами.
Покарання за сталкінг - які санкції загрожують винній особі
Покарання за сталкінг - це найчастіше позбавлення волі на строк від 6 місяців до 8 років за діяння, передбачене ст. 190a § 1 КК Польщі. Такий самий діапазон покарання передбачено за видавання себе за іншу особу за ст. 190a § 2 КК Польщі [1]. Якщо наслідком діяння є замах потерпілого на власне життя, відповідальність є суворішою і становить від 2 до 12 років позбавлення волі на підставі ст. 190a § 3 КК Польщі [1].
Розмір покарання залежить від обставин конкретної справи. Значення можуть мати тривалість переслідування, кількість інцидентів, використання персональних даних, порушення недоторканності житла, публікації в інтернеті, дії щодо родини, вплив на здоров'я потерпілого, а також можливе порушення трудових або договірних обов'язків.
У кримінальному провадженні можливі також запобіжні та захисні заходи, зокрема поліцейський нагляд, заборона контактувати, заборона наближатися або припис залишити певне місце, якщо виконані підстави, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом Польщі [2]. Вибір заходу залежить від реального ризику для потерпілого та від доказового матеріалу.
Докази сталкінгу - що має значення у кримінальній справі
Докази сталкінгу мають показувати схему поведінки, її повторюваність і вплив на потерпілого. Один доказ рідко визначає результат справи. Найчастіше значення має вся послідовність подій.
На практиці корисними є:
- скриншоти SMS-повідомлень, месенджерів і соціальних мереж,
- історія дзвінків, записи голосової пошти, електронні листи та паперові листи,
- роздруківки інтернет-публікацій, коментарів, фальшивих профілів,
- записи з камер відеоспостереження, якщо їх отримано законно,
- показання свідків, зокрема колег, охорони, рецепції, сусідів,
- медична або психологічна документація, якщо поведінка винної особи вплинула на здоров'я,
- службові записки, HR-звіти, compliance-повідомлення, листування з адміністратором будівлі або постачальником платформи.
В організаціях важливо забезпечувати докази у спосіб, який не порушує правила захисту персональних даних і таємницю листування. Доступ до службових поштових скриньок, відеоспостереження або системних логів повинен ґрунтуватися на правовій підставі, внутрішніх регламентах і принципі мінімізації даних, що випливає з GDPR [3]. Неправильне отримання матеріалу може послабити його процесуальну цінність або створити окремі правові ризики.
Практичний аналіз ознак цього діяння також міститься в матеріалі KKZ про те, чим є злочин нав'язливого переслідування.
Кримінальна процедура у справі про сталкінг
Як правило, переслідування діянь, передбачених ст. 190a § 1 і § 2 КК Польщі, здійснюється за заявою потерпілого [1]. Це означає, що правоохоронним органам потрібна формальна заява, щоб вести провадження. Таку заяву можна подати разом із повідомленням про підозру у вчиненні злочину.
Провадження зазвичай охоплює такі етапи:
- забезпечення доказів - впорядкування повідомлень, записів, даних про свідків і документів,
- подання повідомлення до прокуратури або поліції разом із заявою про переслідування,
- перевірочні дії або досудове розслідування - допити, аналіз носіїв, встановлення винної особи,
- клопотання про захист - наприклад, про заборону контакту або наближення, якщо існує ризик подальших дій,
- процесуальне рішення - пред'явлення обвинувачення, закриття провадження або направлення обвинувального акта до суду залежно від доказового матеріалу,
- судове провадження - оцінка доказів, допити та вирішення питання про відповідальність.
У корпоративних справах кримінальна процедура має бути скоординована з внутрішніми діями. Це особливо стосується ситуацій, коли винною особою або потерпілим є працівник, менеджер, контрагент чи особа, яка виконує публічну функцію. Паралельно можуть виникати питання у сфері трудового права, захисту особистих немайнових прав, порушення комерційної таємниці, кібербезпеки або дисциплінарної відповідальності.
Сталкінг на робочому місці та в господарських спорах
Нав'язливе переслідування на робочому місці може поєднуватися з мобінгом, дискримінацією, трудовим конфліктом або порушенням особистих немайнових прав. Не кожна поведінка керівника чи колеги містить ознаки злочину. Оцінка залежить від фактів, інтенсивності дій, мети винної особи та наслідків для потерпілого.
У господарських спорах сталкінг іноді використовується як інструмент тиску: щодо членів правління, власників компаній, представників, свідків або осіб, відповідальних за compliance. Він також може поєднуватися з наклепом в інтернеті, публікацією даних, видаванням себе за іншу особу або репутаційною кампанією. У таких справах важливо швидко відокремити факти, оцінки та гіпотези, а також підготувати послідовну процесуальну стратегію.
Підтримка у справах, де потрібне кримінальне право, охоплює не лише повідомлення про злочин, а й аналіз доказів, оцінку ризиків для організації та представництво потерпілого або підозрюваного.
Як реагувати на нав'язливе переслідування
Найбезпечніша схема дій - документувати події, обмежити неформальні реакції та швидко отримати правову оцінку. Варто уникати імпульсивного листування, публічних звинувачень без забезпечення доказів і дій у відповідь. У трудових відносинах також необхідно зберігати конфіденційність і рівне ставлення до сторін до з'ясування обставин справи.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Кожна справа про сталкінг потребує аналізу конкретної поведінки, доказів і наслідків для потерпілого.
Якщо ситуація потребує оцінки, чи відповідає поведінка ознакам нав'язливого переслідування та які процесуальні дії є доцільними, юридична фірма Kopeć & Zaborowski може проаналізувати справу після звернення через сайт KKZ.
FAQ
Чи може одноразове повідомлення бути сталкінгом?
Загалом сталкінг вимагає нав'язливості, тобто повторюваності, тривалості або особливої інтенсивності поведінки. Одноразового повідомлення зазвичай недостатньо, хоча воно може становити інше порушення закону залежно від змісту та контексту.
Чи обов'язково сталкінг має викликати страх?
Не завжди йдеться лише про страх. Ст. 190a § 1 КК Польщі охоплює також обґрунтоване почуття приниження або страждання, а також істотне порушення приватності [1].
Чи справа про сталкінг переслідується з ініціативи держави?
Діяння, передбачені ст. 190a § 1 і § 2 КК Польщі, переслідуються за заявою потерпілого. Суворіший тип зі ст. 190a § 3 КК Польщі, пов'язаний із замахом потерпілого на власне життя, підлягає окремій процесуальній оцінці [1].
Які докази є найважливішими у справі про нав'язливе переслідування?
Найбільше значення має узгоджений набір доказів, що показує ланцюг подій: повідомлення, дзвінки, інтернет-публікації, записи, показання свідків, медична документація та нотатки щодо інцидентів.
Чи можна вимагати заборони контакту з винною особою?
Так, у кримінальному провадженні можна клопотати про застосування запобіжних заходів, зокрема заборони контактувати або наближатися, якщо це підтверджують обставини справи та підстави, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом Польщі [2].
Чи може сталкінг на роботі одночасно бути мобінгом?
Так, певна поведінка може оцінюватися паралельно з погляду кримінального та трудового права. Однак це не означає автоматично, що кожен трудовий конфлікт є сталкінгом або мобінгом.
Бібліографія
- [1] Закон від 6 червня 1997 р. - Кримінальний кодекс Польщі, зокрема ст. 190a.
- [2] Закон від 6 червня 1997 р. - Кримінальний процесуальний кодекс Польщі, зокрема положення щодо повідомлення про злочин, заяви про переслідування та запобіжних заходів.
- [3] Регламент Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 р. - Загальний регламент про захист даних, зокрема принципи законності, мінімізації даних та обмеження мети.
автор: Maciej Zaborowski, керуючий партнер
E-mail: m.zaborowski@kkz.com.pl






