- БІЗНЕС В ПОЛЬЩІ -
Запис розмов як доказ – законність у кримінальному та цивільному процесі
Запис розмов - це фіксація звуку, а іноді також зображення, з метою подальшого відтворення змісту висловлювань, перебігу зустрічі або поведінки співрозмовників. У бізнесовій та процесуальній практиці запис розмов як доказ може мати істотне значення, однак його використання потребує оцінки законності отримання, мети застосування та ризиків, пов’язаних із приватністю, персональними даними й особистими немайновими благами.
Питання «чи можна записувати розмови» не має однозначної відповіді. По-різному слід оцінювати запис розмови, учасником якої є особа, що здійснює запис, прослуховування третьою особою, а також системний запис розмов на роботі, наприклад у кол-центрі, відділі продажів або HR.
Запис розмов і кримінальна відповідальність
Основним орієнтиром є ст. 267 Кримінального кодексу Польщі. Ця норма криміналізує, зокрема, незаконне отримання доступу до інформації, не призначеної для винної особи, у тому числі шляхом підключення до телекомунікаційної мережі, подолання захисту або використання пристрою для прослуховування [1].
Як правило, особа, яка сама бере участь у розмові, не отримує інформацію, «не призначену для неї». Тому сам запис розмов, у яких особа, що записує, бере участь, зазвичай не утворює складу правопорушення, передбаченого ст. 267 КК Польщі. Оцінка може бути іншою, якщо така особа встановлює пристрій для прослуховування в чужому приміщенні, перехоплює чужу комунікацію або фіксує розмови, у яких не бере участі.
Законність записів не залежить лише від кримінального права. Навіть якщо запис не призводить до кримінальної відповідальності, його створення або розголошення може порушувати особисті немайнові блага, комерційну таємницю, положення GDPR (RODO) або трудові обов’язки.
Доказ із запису в кримінальному процесі
У кримінальному провадженні докази подаються за клопотанням сторін або досліджуються з ініціативи суду відповідно до ст. 167 Кримінального процесуального кодексу Польщі [2]. Доказ із запису може стосуватися, наприклад, корупції, погроз, вимагання, шахрайства, конфліктів між партнерами, зловживань менеджменту або трудових справ із потенційним кримінальним підґрунтям.
Важливе значення має також ст. 168a КПК Польщі, згідно з якою доказ не може бути визнаний недопустимим лише через те, що його отримано з порушенням процесуальних норм або за допомогою забороненого діяння, із застереженнями, зазначеними в цій нормі [2]. Це не означає автоматичної «легалізації» кожного запису. Суд і надалі оцінює його автентичність, достовірність, контекст та вплив на справедливість провадження.
У справах у сфері кримінального права ключове значення має збереження оригінального файлу, метаданих, пристрою та обставин створення запису. Передання лише фрагмента розмови може спричинити закид у маніпулюванні контекстом.
Доказ із запису в цивільному процесі
У цивільному провадженні доказ із запису загалом є допустимим як доказ із документа, що містить звуковий або відеозапис. Застосовуються, зокрема, ст. 227, ст. 232 та ст. 308 Цивільного процесуального кодексу Польщі [3]. Суд перевіряє, чи стосується запис фактів, істотних для вирішення справи, а також чи подано його у спосіб, що дає змогу оцінити достовірність.
Запис розмови як доказ може мати значення у спорах про оплату, договірну відповідальність, порушення особистих немайнових благ, мобінг, дискримінацію, розірвання договору, заборону конкуренції або спори між партнерами. Сам факт таємного запису ще не визначає, що суд його відхилить. Водночас суд може врахувати спосіб отримання запису під час оцінки принципів суспільного співжиття, права на приватність і пропорційності.
На практиці важливо довести, що запис не було змінено або змонтовано. Корисними можуть бути стенограма, носій із вихідним файлом, опис дати й місця розмови, а також зазначення осіб, які брали в ній участь.
Запис розмов на роботі
Запис розмов на роботі потребує особливої обережності. Роботодавець, який системно записує розмови працівників, наприклад із клієнтами, повинен мати підставу для обробки даних за ст. 6 GDPR (RODO), виконати інформаційний обов’язок за ст. 13 GDPR (RODO) та довести пропорційність мети [4]. Важливими є також положення Кодексу праці Польщі щодо поваги до гідності та інших особистих немайнових благ працівника, зокрема ст. 111 КпП [5].
Моніторинг працівників не повинен призводити до постійного, необмеженого контролю приватних розмов. Якщо записи мають використовуватися для підвищення якості обслуговування, безпеки, розгляду скарг або захисту претензій, правила мають випливати з регламентів, процедур або інформаційних застережень. Працівник повинен знати, хто записує, з якою метою, протягом якого часу і хто має доступ до записів.
Окремим питанням є запис, зроблений працівником без відома керівника або колеги. Такий доказ із записів розмов працівника може бути використаний у процесі, особливо якщо він слугує доведенню мобінгу, дискримінації, незаконного тиску або порушення трудових прав. Однак це не виключає аналізу дисциплінарних, цивільних і репутаційних ризиків.
Три практичні винятки під час оцінки законності записів
На практиці найчастіше аналізують три винятки, які не є простим звільненням від відповідальності, але допомагають оцінити ризик:
- запис розмови, учасником якої є особа, що здійснює запис - як правило, не є прослуховуванням у розумінні ст. 267 КК Польщі, хоча може порушувати приватність або особисті немайнові блага;
- запис, що слугує захисту обґрунтованого інтересу - наприклад захисту від незаконних дій, доведенню мобінгу, погрози, корупції або зловживання;
- запис, який суд оцінює з погляду пропорційності - суд може допустити доказ, якщо його значення для справи переважає спосіб його отримання, але це залежить від конкретних фактичних обставин.
Законність записів, особисті немайнові блага та GDPR
Фіксація або розголошення розмови може порушувати особисті немайнові блага, такі як приватність, таємниця кореспонденції, добре ім’я або свобода висловлювання. Підставою для вимог можуть бути ст. 23 і 24 Цивільного кодексу Польщі [6]. Ризик зростає, коли запис публікується в медіа, надсилається широкому колу одержувачів або використовується в репутаційному конфлікті.
Якщо запис дає змогу ідентифікувати фізичну особу, він є персональними даними. У такому разі значення мають положення GDPR (RODO), особливо принципи мінімізації, обмеження мети, безпеки та строку зберігання даних [4]. У бізнесі доказ із запису слід зберігати контрольовано, з обмеженим доступом і чіткою процесуальною або комплаєнс-метою.
Як забезпечити доказ із запису
Перед використанням запису в спорі варто впорядкувати доказовий матеріал. Зокрема, необхідно:
- зберегти оригінальний файл і носій без редагування запису;
- підготувати стенограму із зазначенням фрагментів, важливих для справи;
- описати дату, місце, учасників та обставини розмови;
- уникати публікації запису поза провадженням, якщо це не є необхідним;
- оцінити кримінальні, цивільні, трудові, GDPR та репутаційні ризики.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. У справах, у яких запис розмов може стати доказом або джерелом відповідальності, юридична фірма Kopeć & Zaborowski аналізує законність записів, процесуальну стратегію та ризики розкриття матеріалу, а для обговорення конкретної ситуації можна скористатися контактом через KKZ.
FAQ
Чи можна записувати розмови без згоди іншої особи?
Якщо особа, що здійснює запис, є учасником розмови, сам запис зазвичай не становить злочину за ст. 267 КК Польщі. Однак це не означає повної свободи використання запису. Потрібно оцінити приватність, особисті немайнові блага, GDPR та мету використання.
Чи може таємний запис розмови бути допущений судом як доказ?
Так, це можливо як у кримінальному, так і в цивільному процесі. Суд оцінює значення запису, спосіб його отримання, автентичність та пропорційність втручання в права інших осіб.
Чи є запис розмов на роботі законним?
Він може бути законним, якщо існує правова підстава, мета є обґрунтованою, працівників поінформовано, а обсяг записування є пропорційним. Постійний і необмежений запис розмов може порушувати права працівників.
Чи може працівник записати керівника?
Такий запис може бути допустимим як доказ, особливо якщо він слугує захисту прав працівника, наприклад у справі про мобінг або дискримінацію. Однак кожен випадок потребує оцінки правових і трудових ризиків.
Чи є публікація запису в інтернеті юридично безпечною?
Зазвичай це пов’язано з високим ризиком. Публікація може порушувати особисті немайнові блага, персональні дані, комерційну таємницю або репутацію осіб і компаній. Одна справа - подати запис суду, і зовсім інша - публічно його поширювати.
Як найкраще подати запис як доказ?
Найкраще зберегти оригінальний файл, підготувати стенограму, зазначити обставини розмови й уникати редагування. У разі спору щодо автентичності можлива експертиза фахівця з фоноскопії або комп’ютерної криміналістики.
Бібліографія
- Закон від 6 червня 1997 р. - Кримінальний кодекс, Dz.U. 1997 nr 88 poz. 553 зі зм., ст. 267.
- Закон від 6 червня 1997 р. - Кримінальний процесуальний кодекс, Dz.U. 1997 nr 89 poz. 555 зі зм., ст. 167, ст. 168a, ст. 170.
- Закон від 17 листопада 1964 р. - Цивільний процесуальний кодекс, Dz.U. 1964 nr 43 poz. 296 зі зм., ст. 227, ст. 232, ст. 308.
- Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 р. - Загальний регламент про захист даних, ст. 5, ст. 6, ст. 13.
- Закон від 26 червня 1974 р. - Кодекс праці, Dz.U. 1974 nr 24 poz. 141 зі зм., ст. 111, ст. 222, ст. 223.
- Закон від 23 квітня 1964 р. - Цивільний кодекс, Dz.U. 1964 nr 16 poz. 93 зі зм., ст. 23 і ст. 24.
автор: Maciej Zaborowski, керуючий партнер
E-mail: m.zaborowski@kkz.com.pl






