- БІЗНЕС В ПОЛЬЩІ -

28 August 2026

Червона картка Інтерполу – що вона означає і як захищатися

Червона картка Інтерполу - це міжнародний запит на встановлення місцезнаходження та тимчасове затримання особи, яку розшукують для екстрадиції або іншої законної процедури передачі. Це не міжнародний ордер на арешт і не автоматична підстава для затримання в кожній державі. Значення red notice залежить від національного законодавства країни, в якій особу було виявлено, а також від змісту запиту, надісланого державою, що ініціює розшук [1][2].

Питання що таке картка Інтерполу зазвичай виникає тоді, коли справа вже набуває практичного виміру: ділове відрядження перерване, банк вимагає пояснень, а державні органи розпочинають перевірочні дії. Для членів правління, власників бізнесу, менеджерів і осіб, пов'язаних із господарськими справами, ризик не обмежується кримінальною сферою. Він охоплює також репутацію, відносини з контрагентами, доступ до рахунків, можливість перетинати кордони та безпеку виконання посадових функцій.

Червона картка Інтерполу - що це означає на практиці

Red notice публікується Інтерполом на запит держави-члена після формальної перевірки на відповідність Конституції Інтерполу та внутрішнім правилам цієї організації. Основна мета - надати правоохоронним органам різних країн можливість ідентифікувати особу та вжити заходів відповідно до національного законодавства [1][3].

На практиці це означає кілька окремих наслідків:

  • можливість затримання на кордоні або під час поліцейської перевірки,
  • початок або прискорення екстрадиційної процедури,
  • іміджеві та репутаційні ризики,
  • ускладнення міжнародних поїздок,
  • підвищену увагу з боку фінансових установ і ділових партнерів.

Водночас принципово важливо розрізняти сам факт публікації картки та допустимість екстрадиції. Це два різні питання. Навіть якщо особа фігурує в системі Інтерполу, держава, яка здійснює затримання, все одно перевіряє правові підстави для передачі, зокрема подвійну караність, строки давності, ризик порушення прав людини та характер справи.

Картка Інтерполу - що це таке: найпоширеніші помилки в розумінні

У публічному просторі часто трапляється спрощення, ніби червона картка діє як універсальний ордер на арешт. Це неточно. Інтерпол не виносить вироків, не проводить кримінальні провадження і не вирішує питання вини. Організація лише надає канал поліцейської співпраці між державами [1].

Не кожна публікація також відповідає правилам Інтерполу. Особливе значення має ст. 3 Конституції Інтерполу, яка забороняє організації здійснювати діяльність політичного, військового, релігійного або расового характеру [1]. На практиці захист може ґрунтуватися саме на доведенні того, що запит держави, яка переслідує особу, має репресивний або інструментальний характер чи спрямований на тиск у політичному або господарському спорі.

Захист у справі про червону картку - з чого почати

Захист у справі про червону картку вимагає швидкої та багатовекторної реакції. Першим кроком має бути встановлення, чи дійсно запис існує, який він має обсяг і від якої держави походить. Не в кожній справі дані є публічно доступними. Частина карток залишається видимою виключно для компетентних національних служб.

Далі необхідно оцінити три напрями:

  1. кримінально-правову та процесуальну підставу в державі-заявнику,
  2. екстрадиційні ризики в країні перебування або транзиту,
  3. відповідність картки правилам Інтерполу та основоположним правам.

У транскордонних справах особливе значення має координація кримінального захисту з діями щодо репутації та безпеки бізнесу. Для членів правління або власників компаній сама поява інформації про розшук може запустити внутрішні процедури compliance, обов'язки зі звітування або реакцію інвесторів. Тому аналіз не повинен обмежуватися виключно кримінальним провадженням.

Які аргументи можуть призвести до видалення red notice

Запит про видалення або виправлення даних із систем Інтерполу розглядає Commission for the Control of Interpol’s Files, тобто CCF. Підставою можуть бути як формальні порушення, так і порушення матеріальних принципів [2].

Найчастіше наводять такі аргументи:

  • порушення ст. 3 Конституції Інтерполу, якщо справа має політичний або репресивний характер,
  • відсутність пропорційності публікації,
  • сплив строків давності переслідування або виконання покарання,
  • відсутність достатніх ідентифікаційних або процесуальних даних,
  • порушення прав людини, зокрема права на справедливий суд,
  • попередні рішення про надання притулку або захисту в іншій державі, якщо вони мають значення для оцінки ризику переслідування.

Універсальної моделі дій не існує. У частині справ пріоритетом буде швидка підготовка до екстрадиційного провадження. В інших ефективнішим виявиться паралельне подання заяви до CCF та процесуальні дії в державі перебування. Більше про сам контекст передачі розшукуваної особи йдеться в матеріалі щодо екстрадиції.

Червона картка Інтерполу, затримання та екстрадиція

Сама червона картка Інтерполу ще не вирішує питання про передачу особи іншій державі. Це визначає суд або інший компетентний національний орган, застосовуючи внутрішнє законодавство та відповідні міжнародні договори, зокрема Європейську конвенцію про екстрадицію 1957 року, якщо вона підлягає застосуванню [4].

У екстрадиційному провадженні зазвичай перевіряються:

  • допустимість передачі за національним законодавством,
  • характер інкримінованого діяння,
  • мінімальний поріг санкції,
  • подвійна караність,
  • гуманітарні перешкоди та основоположні права,
  • ризик несправедливого судового розгляду або нелюдського поводження.

З точки зору підприємців і менеджерів важливим є також антикризове управління. Затримання за кордоном може паралізувати поточні корпоративні рішення, представництво компанії та комунікацію з ринком. Тому захист має включати також комунікаційний план, аналіз довіреностей та оцінку обов'язків перед учасниками, банками й контрагентами.

Як зменшити операційні та репутаційні ризики

Якщо існує підозра, що щодо певної особи може бути задіяний механізм Інтерполу, варто діяти на випередження. Це особливо стосується міжнародних господарських справ, корпоративних конфліктів, спорів між учасниками та проваджень, розпочатих паралельно в кількох юрисдикціях.

Практичні дії охоплюють:

  • перевірку статусу проваджень за кордоном,
  • аналіз ризиків поїздок і транзитних маршрутів,
  • підготовку документів на випадок можливого затримання,
  • формування команди захисту в кількох державах,
  • захист інтересів компанії та безперервності її діяльності.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. У справах, що потребують термінової процесуальної або репутаційної оцінки, доцільно передати документи на аналіз, а за потреби звернутися до експертів через сайт юридичної фірми Kopeć & Zaborowski.

FAQ

Чи означає червона картка Інтерполу автоматичне затримання?

Не завжди. Можливість затримання залежить від національного законодавства держави, в якій перебуває розшукувана особа, а також від способу імплементації даних Інтерполу місцевими органами.

Чи є red notice тим самим, що ордер на арешт?

Ні. Red notice не є міжнародним ордером на арешт. Це запит на встановлення місцезнаходження та тимчасове затримання для подальшої процедури, найчастіше екстрадиційної.

Чи можна видалити червону картку Інтерполу?

Так, у певних випадках можна подати запит до CCF про видалення або виправлення даних, якщо картка порушує правила Інтерполу або основоположні права.

Як довго діє червона картка Інтерполу?

Це залежить від змісту запису, дій держави-заявника та внутрішніх правил Інтерполу. Значення мають також строки давності та актуальність процесуальних підстав.

Чи може розшукувана особа подорожувати попри наявність картки?

Технічно це іноді можливо, але пов'язано з високим ризиком затримання на кордоні, під час транзиту або після прибуття. Кожна поїздка має передувати оцінці правових ризиків.

Чи може господарська справа призвести до публікації red notice?

Так. На практиці картки можуть стосуватися також обвинувачень, пов'язаних з економічними злочинами, шахрайством, фінансовими зловживаннями або управлінськими діями, якщо держава-заявник веде кримінальне провадження.

Бібліографія

[1] Конституція Міжнародної організації кримінальної поліції - INTERPOL, зокрема ст. 2 і ст. 3.

[2] INTERPOL, Repository of Practice on INTERPOL’s Notices and Diffusions, публічно доступні матеріали організації щодо notices і diffusions.

[3] INTERPOL, офіційні інформаційні матеріали щодо Red Notices, доступні на сайті interpol.int.

[4] Європейська конвенція про екстрадицію, укладена в Парижі 13 грудня 1957 року.

[5] Закон від 6 червня 1997 року - Кримінальний процесуальний кодекс, положення щодо міжнародної співпраці у кримінальних справах та екстрадиції.

автор: Maciej Zaborowski, керуючий партнер

E-mail: m.zaborowski@kkz.com.pl

tel.: +48 22 501 56 10

LinkedIn

#KEEPCALM AND BE HEALTHY - 2026-08-26T132440.455_11zon
Skip to content
Згода на використання файлів cookie Ми використовуємо файли cookie для роботи веб-сайту, персоналізації контенту та показу реклами. Політика файлів cookie
Керує файлами cookie CookieBaner.pl