- БІЗНЕС В ПОЛЬЩІ -

14 July 2026

Добровільне погодження на покарання (ст. 387 КПК) – коли це варто робити і як вести переговори

Добровільне погодження на покарання - це процесуальний інститут, врегульований ст. 387 Кримінального процесуального кодексу, який дозволяє обвинуваченому подати до суду клопотання про добровільне погодження на покарання без проведення повного доказового провадження, якщо виконані встановлені законом умови [1]. На практиці таке рішення може скоротити провадження, обмежити процесуальні ризики та впорядкувати правову ситуацію обвинуваченого, але лише тоді, коли такому рішенню передує реальна оцінка доказової бази та наслідків вироку.

Для членів правлінь, підприємців, осіб, відповідальних за compliance, а також менеджерів, які беруть участь у кримінальних господарських справах, значення має не лише сам вид і розмір покарання. Не менш важливими можуть бути репутаційні, регуляторні, трудові й договірні наслідки. Саме тому добровільне погодження на покарання не слід розглядати як автоматичний спосіб завершення справи, а як елемент продуманої процесуальної стратегії.

У чому полягає добровільне погодження на покарання за КПК

Добровільне погодження на покарання за КПК означає, що обвинувачений до моменту завершення першого допиту всіх обвинувачених у головному судовому засіданні може подати клопотання про постановлення обвинувального вироку і призначення конкретного покарання або кримінально-правового заходу без проведення доказового провадження [1]. Однак суд не пов'язаний самим лише клопотанням. Він повинен оцінити, чи є його задоволення допустимим і обґрунтованим.

Ключовими є три умови:

  • обставини вчинення кримінального правопорушення та вина обвинуваченого не можуть викликати сумнівів,
  • цілі кримінального провадження мають бути досягнуті попри відмову від повного доказового провадження,
  • прокурор і потерпілий, присутній у судовому засіданні, не можуть заперечувати [1].

На практиці це означає, що ст. 387 КПК найчастіше застосовується там, де доказова база є відносно стабільною, а лінія захисту не ґрунтується на повному запереченні вчинення діяння.

Коли клопотання про добровільне погодження на покарання може бути вигідним

Не в кожній справі визнання процесуальної відповідальності буде раціональним. Переваги зазвичай з'являються тоді, коли ймовірність обвинувального вироку є високою, а спір стосується головно обсягу санкції.

Найпоширеніші ситуації, у яких клопотання про добровільне погодження на покарання варто розглянути:

  • господарські справи, що ґрунтуються на документах, листуванні та фінансових даних,
  • провадження, у яких обвинувачений відшкодував шкоду або вжив реальних компенсаційних заходів,
  • ситуації, у яких пріоритетом є обмеження розголосу та скорочення тривалості провадження,
  • справи, де можливо домовитися про покарання, не пов'язане з позбавленням волі, штраф або вигідний пробаційний захід,
  • провадження, у яких тривалий процес збільшує бізнесові, корпоративні або професійні ризики.

З точки зору осіб, які управляють компанією, важливе значення має також передбачуваність. Узгоджений обсяг відповідальності дає змогу заздалегідь оцінити вплив вироку на відносини з банками, контрагентами, наглядовими органами чи роботодавцем.

Коли добровільне погодження на покарання не є добрим рішенням

Ст. 387 КПК не слід застосовувати лише тому, що провадження є стресовим. У частині справ таке рішення може бути передчасним або навіть шкідливим.

Особлива обережність потрібна, якщо:

  • доказова база містить прогалини або серйозні суперечності,
  • існує реальний шанс на виправдання або зміну правової кваліфікації на м'якшу,
  • запропоноване покарання спричинить далекосяжні побічні наслідки, наприклад втрату посади, ліцензії чи можливості займатися професією,
  • у справі є багато обвинувачених, а їхні процесуальні інтереси розходяться,
  • узгодження не охоплюють питань, ключових з точки зору обвинуваченого, наприклад кримінально-правового заходу, обов'язку відшкодувати шкоду чи конфіскації.

У справах у сфері кримінального права у господарському контексті важливо також відрізняти швидке завершення провадження від стратегічно вигідного завершення провадження. Це не завжди одне й те саме.

Як вести переговори щодо умов клопотання за ст. 387 КПК

Переговори не зводяться лише до узгодження розміру покарання. У добре підготовленій стратегії аналізується весь пакет наслідків вироку. Це охоплює як основне покарання, так і кримінально-правові заходи, пробаційні обов'язки, судові витрати та зміст опису діяння.

1. Оцінка доказової бази

Вихідною точкою має бути відповідь на запитання, чи справді обставини діяння не викликають сумнівів. Якщо докази є неоднозначними, подання клопотання може закрити шлях до ефективного захисту, заснованого на виявленні недоліків досудового розслідування.

2. Визначення переговорної мети

Метою може бути не лише нижче покарання, а й:

  • покарання з умовним відстроченням виконання, якщо це дозволяють норми закону,
  • обмеження розміру штрафу,
  • уникнення заборони обіймати певні посади,
  • вигідне врегулювання обов'язку відшкодувати шкоду,
  • зменшення ризику конфіскації майна або вигоди.

3. Розмова з прокурором і врахування позиції потерпілого

Ефективність клопотання залежить також від відсутності заперечень з боку прокурора і потерпілого, присутнього в судовому засіданні [1]. На практиці варто заздалегідь з'ясувати їхні очікування. У господарських справах велике значення має відшкодування шкоди, укладення домовленості з потерпілим або подання достовірного плану компенсації.

4. Аналіз позакримінальних наслідків

Обвинувальний вирок може впливати на статус члена правління, дисциплінарні провадження, трудові відносини, участь у публічних закупівлях чи оцінку з боку фінансових установ. Процесуальна команда повинна оцінити ці ризики до подання клопотання до суду.

Які елементи має охоплювати клопотання про добровільне погодження на покарання

Норми не встановлюють єдиного офіційного формуляра, але клопотання про добровільне погодження на покарання має бути точним. Зазвичай воно охоплює:

  • позначення справи та обвинуваченого,
  • зазначення правової підстави, тобто ст. 387 КПК,
  • визначення запропонованого покарання або покарань,
  • зазначення кримінально-правових або компенсаційних заходів, якщо вони мають бути охоплені домовленістю,
  • обґрунтування того, чому цілі провадження будуть досягнуті без проведення повного доказового провадження.

Чим конкретнішим і послідовнішим є клопотання, тим більша ймовірність його процесуальної ефективності. Неточні пропозиції часто призводять до спорів уже в судовому засіданні.

Що бере до уваги суд

Суд перевіряє не лише відповідність клопотання нормам закону. Оцінка охоплює також інтереси правосуддя. Якщо покарання було б явно занадто м'яким або обставини діяння вимагали б повного доказового провадження, клопотання може бути не задоволене [1].

Тому переговори повинні враховувати судову практику і реальний рівень санкцій, що застосовуються у подібних справах. У такому аналізі корисними можуть бути також матеріали, опубліковані на сайті KKZ, особливо в контексті кримінальної відповідальності та ризиків, що супроводжують господарські справи.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Якщо фактичні обставини потребують оцінки з точки зору ст. 387 КПК, юридична фірма Kopeć & Zaborowski може проаналізувати ризики та можливі варіанти дій після індивідуальної консультації через контактну форму.

FAQ

Чи означає добровільне погодження на покарання визнання вини?

На практиці це пов'язано з прийняттям кримінальної відповідальності в певному обсязі. Суд постановляє обвинувальний вирок, тому наслідки є ширшими, ніж просто процесуальна заява.

До якого моменту можна подати клопотання за ст. 387 КПК?

До моменту завершення першого допиту всіх обвинувачених у головному судовому засіданні [1]. Після цього скористатися цим інститутом неможливо.

Чи зобов'язаний суд задовольнити клопотання про добровільне погодження на покарання?

Ні. Суд оцінює, чи виконані законодавчі передумови і чи є запропоноване рішення обґрунтованим.

Чи може потерпілий заблокувати добровільне погодження на покарання?

Так, якщо він присутній у судовому засіданні і заперечить проти клопотання, суд не може його задовольнити [1].

Чи часто застосовується ст. 387 КПК у господарських справах?

Так, особливо коли доказова база має документальний характер, а сторони прагнуть передбачуваного і швидшого завершення справи. Однак щоразу це потребує оцінки конкретних фактичних обставин.

Чи можна домовлятися не лише про покарання, а й про кримінально-правові заходи?

Так. Узгодження можуть стосуватися також кримінально-правових заходів, обов'язку відшкодувати шкоду чи інших елементів рішення, якщо вони перебувають у межах закону.

Бібліографія

[1] Закон від 6 червня 1997 р. - Кримінальний процесуальний кодекс, Dz.U. 1997 nr 89 poz. 555 зі зм., ст. 387.

[2] Закон від 6 червня 1997 р. - Кримінальний кодекс, Dz.U. 1997 nr 88 poz. 553 зі зм.

[3] Вирок Верховного Суду від 9 серпня 2017 р., справа № II KK 198/17.

KEEPCALM-AND-BE-HEALTHY-_83_
Skip to content
Згода на використання файлів cookie Ми використовуємо файли cookie для роботи веб-сайту, персоналізації контенту та показу реклами. Політика файлів cookie
Керує файлами cookie CookieBaner.pl